Джейсон Соса: мрії, які стали реальністю
9 февраля 2017 admin 0 Comments
Sport.ua знайомить читачів із майбутнім суперником Василя Ломаченка
Сучасний бокс перебуває на тій стадії, коли головною зброєю боксерів стали слова, а не кулаки. Яскравих боїв набагато менше, а засилля чемпіонських титулів дискредитують поняття найсильнішого. Подібна проблема торкнулася і українського чемпіона Василя Ломаченко , для якого зустріч з серйозним суперником — як вода в пустелі — вона десь є, але спробуй-но знайти. На словах нашого боксера здатний побити ледь не кожен другий у його ваговій категорії, але довести це у ринзі сміливості не вистачає. Проблема і в тому, що навіть авторитет акули боксерського цеху — Боба Арума — промоутера українця, не завжди дозволяє відкрити потрібні двері.
Нагадаю, спочатку ймовірним претендентом на пояс WBO розглядався добре знайомий Орландо Салідо , проте його не влаштувала величина гонорару — якщо й програвати, то за достойні гроші. Пізніше, погляд впав на інших чемпіонів, проте ні Мігель Берчельт , ні Джервонта Девіс , ні Хесріл Коралес особливого бажання битися не виявили. І як кажуть у таких випадках — «на безриб'ї і рак риба», а тому майбутній суперник Джейсон Соса вже не виглядає таким безнадійним.
Свої перші професійні боксерські кроки американець зробив у 2009 році — проте відсутність гучних перемог на любительському ринзі особливих надій на успіхи не давала. Кар'єра Джейсона нагадувала американські каруселі — впевнені перемоги чергувалися з відверто провальними виступами, а тому після перших чотирьох років на рахунку Соси було 7 перемог, 1 поразка і 3 нічиїх. До кінця 2015-го року про цього боксера, мабуть, не знали навіть у його рідному місті — Камдені, проте грудневий бій з Ніколасом Уолтерсом перевернув усе догори ногами. Перебуваючи у статусі явного андердога «El Canito» зумів здивувати весь боксерський світ. І хоча нічию, яка була зафіксована у цьому протистоянні, експерти відразу охрестили пограбуванням року, це не завадило Джейсону миттєво злетіти у всіх боксерських рейтингах. Справа в тому, що Уолтерс повністю контролював хід бою і наніс більше силових ударів, хоча неймовірна стійкість, хоробрість і витривалість Соси не залишили рефері байдужими.
У 2016-му американець отримав шанс поборотися за чемпіонський титул. Суперником став Хав'єр Фортуна , який тоді вважався одним з найперспективніших боксерів світу. Бій розпочався досить прогнозовано — молодий проспект впевнено контролював розвиток подій, перемагав на записках суддів і навіть відправив суперника в нокдаун у 10-му раунді. Здавалось, ніщо не дозволить Джейсону здивувати опонента і мріїї зійти на боксерський Олімп так і залишаться мріями. Проте в одинадцятому раунді «El Canito» затиснув Фортуну біля канатів, почав бомбардувати потужними ударами з усіх сторін і відправив останнього в нокдаун. Відійти від такого потрясіння Хав'єр не зміг, а тому усі присутні побачили в ринзі нового чемпіона. Такі успіхи не залишились непоміченими — Джейсона Сосу відразу записали до когорти найсильніших боксерів у своїй вазі.
Останній свій бій він провів з міцним середняком з Британії — Стівеном Смітом . Протистояння тривало усі 12 раундів і закінчилося розгромною перемогою чемпіона за очками; крім того до кінця бою британець змушений був виживати і почув фінальний гонг добряче окривавленим.
Однією з вагомих переваг Джейсона Соси є його вміння добре боксувати на різних дистанціях — як на ближній, так і на дальній — у будь-якому випадку він почуває себе як риба у воді. Деякі експерти порівнюють боксера з відомим Міккі Уордом — за його характер, незламність і вміння змінювати хід бою навіть у несприятливих ситуаціях. За останні чотири роки на рахунку американця — дванадцять дострокових перемог у чотирнадцяти поєдинках. Наявність нокаутуючого удару у такій вазі , безумовно є сильною стороною. До речі, майбутній бій буде об'єднувальним, але досить умовним — суперник українця володіє лише титулом регулярного чемпіона WBA, у той час як пояс суперчемпіона в руках Хесріла Коралеса.
Слухаючи інтерв'ю Соси можна сміливо заявити, що він впевнений у своїх силах і вже знайшов слабкі місця українця . У нього буде можливість показати всі свої найкращі сторони восьмого квітня на арені MGM National Harbor.
Чи буде майбутнім бій надто складним для Василя Ломаченко? Навряд. У своїй вазі наш чемпіон підняв планку досить високо і тих, хто може скласти йому гідну конкуренцію можна перерахувати на пальцях однієї руки. Можна довго вихваляти майбутнього суперника, але закривати очі на його недоліки категорично не можна. «Ахілесова п'ята» Соси — його жахливий дірявий захист. І Уолтерс, і Фортуна показали огріхи американця — зазвичай, коли він наносить удари, повністю відкривається і стає вразливим для швидких контратак. У таких випадках поцілити у незахищену голову досить легко. Звісно уміння тримати удар і сильне підборіддя — хороший козир, але постійно допомагати це не може.
Загалом, Джейсон Соса — досвідчений слагер, який комфортно почувається у розмінах і обожнює пресинг. Він вміло працює як першим, так і другим номером і досить швидко підлаштовується під суперника, проте різниця у швидкості і техніці з Ломаченко надто велика, щоб розраховувати на загальний успіх. Українець прекрасно рухається на ногах, добре відчуває дистанцію і суперника. Однією з головних проблем буде нокаутуючий удар противника, але в попередніх боях Василь довів, що і з захистом у нього все в порядку.
Якщо відійти від теми біографії американця, питання боксерського майбутнього Василя Ломаченко залишається відкритим. Закулісні ігри промоутерів, корупція в організаціях та банальний страх деяких боксерів втратити цнотливість у графі «поразки» досить боляче б'ють по одному з найпопулярніших видів спорту і змушують рядових фанатів з ностальгією згадувати часи, коли боксери за копійки виходили в ринг і билися так, неначе це їх останній бій. У такій ситуації дивуватися шаленій популярності змішаних єдиноборств вже не доводиться. У випадку успішного бою з Джейсоном Сосою перед українцем буде багато перешкод і викликів, а тому доведеться не один раз доводити собі і оточуючим свою силу і бажання стати найкращим. Як би там не було, фанатам Василя залишається терпляче чекати і просто насолоджуватися успіхами українця, адже останнім часом у нас залишилось не так багато приводів для радості..
Микола ТИТЮК