Лаура ДАЛЬМАЄР: «Золото Олімпіади – моя велика мрія»
12 февраля 2017 admin 0 Comments
Німецька біатлоністка поділилася планами на майбутнє
Німецька біатлоністка Лаура Дальмаєр, яка тріумфувала в гонці переслідування на чемпіонаті світу в Хохфільцені, розповіла про головні змагання 2017 року, а також поділилася планами на майбутнє.
— Лауро, ти вже не вперше виграєш «золото» на ЧС, що означає для тебе саме ця медаль?
— Дуже приємно, що я знову виграла гонку переслідування на чемпіонаті світу. Було важко, але я впоралася. Я дуже щасливого і фартова у цьому виді програми.
— На прес-конференції ти сказала, що найбільше любиш саме перс`ют. Можеш розповісти чому?
— У гонці переслідування траса трохи коротша, аніж у мас-старті, але все ті ж 4 стрільби. Та й змагання відбуваються пліч-о-пліч із суперницями. Мені це подобається!
— Зараз ти лідируєш у загальному заліку Кубка світу, який ти ще ніколи не вигравала. Чи це є твоєю головною метою у цьому сезоні?
— Головною метою для мене було підійти в найкращій формі до чемпіонату світу і мені здається все працює досконало. Після чемпіонату світу я намагатимусь сконцентруватися на заключних етапах Кубка світу. А тоді в Осло я погляну на загальний залік Кубка світу і буду розуміти чи зможу досягти й цієї мети.
— Ти молода, але вже дуже досвідчена атлетка. Ти отримуєш задоволення від спорту, яким займаєшся чи може, навпаки, втомлюєшся психологічно від постійного пресингу у вигляді очікування високих результатів з боку вболівальників, експертів, тренерів?
— Біатлон приносить мені задоволення. Особливо, якщо ти у гарній формі, ти справді насолоджуєшся гонками. І коли біжиш по трасі, і коли змагаєшся на вогневому рубежі. Однак, з іншого боку, біатлон начебто є моєю роботою. Це не завжди легко, бувають і важкі періоди – у підготовці, у змаганнях. Але все ж таки більшою мірою я насолоджуюся біатлоном. Я дуже люблю цей спорт і зараз я переживаю чудовий етап свого життя.
— Дозволь Тобі нагадати одну ситуацію, щасливу для України і не дуже для тебе. Рік тому у Рупольдингу українки обіграли збірну Німеччини в естафеті на Кубку світу. Тоді Олена Підгрушна, як більш досвідчений атлет, фінішувала, не давши тобі можливості обійти її. З того часу, ти стала більш досвідченішою і як би повела себе у такій ситуації зараз?
— Я стала на рік старшою, пробігла більше гонок і мені здається, що тепер я більш досвідчена. Якби ми завтра ми знову бігли би естафету і опинилися би на фінішній прямій, я була б сильнішою, хоча б на стілечки і фінішує попереду. А кажучи про Олену, я маю сказати, що було чимало класних гонок у виконанні збірної України, коли разом з Підгрушною бігли сестри Семеренко і вони були сильнішими у Сочі чи у тому ж Рупольдингу. І це завжди була цікава боротьба.
— Хотілося б поцікавитися Твоєю думкою про українську біатлоністку Анастасію Меркушину, котра лише на 2 роки молодша за тебе. Що можеш сказати про можливості Насті?
— Це завжди добре мати у команді перспективних атлетів, а особливо таких як Меркушина. Вона, справді, молода й талановита дівчинка, котра вже показує гарні результати на чемпіонаті світу. Думаю, що в майбутньому вона ставатиме все сильнішою й сильнішою і надалі вражатиме нас.
— Наступний сезон — олімпійський. Ти вже мрієш про олімпійську медаль?
— Поки що я рухаюся крок за кроком. Є певні завдання на цей сезон: це – чемпіонат світу і решта етапів Кубка світу. Після закінчення сезону я відпочину, а далі вже буду думати про майбутні Ігри. Але, скажу відверто, олімпійське «золото» – це моя велика-велика мрія.
Олександр ГЛИВИНСЬКИЙ, спеціально для Sport.ua з Хохфільцена