Неймовірна Польща, психологічні проблеми України та інші підсумки молодіжного чемпіонату світу

4 июля 2017 admin 0 Comments

Sport Arena підсумовує молодіжний чемпіонат світу з волейболу, який завершився впевненою перемогою Польщі, несподіваним сріблом Куби та невдалим виступом України.

Підсумкова таблиця

Найкраща команда — Польща

Жодних сумнівів. Чемпіони світу, які виграли усі вісім матчів на турнірі. У певних ситуаціях поляки дозволяли собі розслаблятися, трохи недооцінюючи гравців суперника, але в критичні моменти Кадра завжди збиралася та видавала свою найкращу гру. Найважчим для червоно-білих був другий етап турніру, по ходу которого вони у двох матчах поступалися з рахунком 1:2 і були в кроці від поразки. Але двічі Польща дотискала суперника, перемагаючи його на тай-брейку.

Фінальний поєдинок став квінтесенцією усього чемпіонату світу для Кадри — вони продемонстрували свою найкращу гру, розтрощивши Кубу. І якщо це був найсильніший з можливих суперників, то поляки можуть високо задирати ніс: вони не просто найкращі, вони найкращі з величезним відривом.

До слова, це покоління польських гравців досі не програло жодного офіційного матчу. Червоно-білі на чолі з Якубом Кохановські є чинними чемпіонами Європи, світу та переможцями юніорської світової першості 2015 року. Невідомо, хто і коли зможе зупинити цю Польщу.

Найгірша команда — Марокко

Єдина команда, що не здобула жодної перемоги. Абсолютний пасажир турніру, що програв усім підряд. Навіть Україні в трьох сетах. Зважаючи на гру цієї збірної України на цьому чемпіонаті світу, програти їй в трьох партіях могла тільки дуже-дуже слабка команда. Марокко такою і є.

Взагалі, це покоління мароканців вкотре доводить, наскільки несправедливою є система відбору на чемпіонат світу. Африканська збірна потрапила на турнір завдяки високому місцю в світовому рейтингу. Так, срібло чемпіонату Африки — це показник. Але навряд лише цього достатньо для прямої кваліфікації. Якби таким командам, як Марокко чи Японія, довелося проводити якісь стикові матчі для потрапляння у фінальну частину — кількість пасажирів на чемпіонаті світу суттєво зменшилась б.

Найбільше розчарування турніру — нульова відвідуваність

У Чехії ніхто такого провалу не очікував. Безперечно, організатори навіть і не пріяли про заповнені трибуни на матчах молодіжного чемпіонату світу. Але все-таки були сподівання на хоч мінімальну кількість вболівальників. Вони себе не виправдали. Лише стартові поєдинки чеської збірної привертали увагу та заманювали фанатів на трибуни. На усіх інших матчах — пустка (Польщу і її вболівальників винесемо за дужки).

Недопрацювання організаторів? Інфантильна байдужість чехів? Чи просто турніри подібного рівня не можуть збирати глядачів? Зважаючи, що матчі Світової ліги, де грає Чехія, збирали на трибунах в Чеському Будейовіце лише півтори тисячі гладячів — правильним видається друге запитання. Але тоді постає інше — навіщо було віддавати Чехії цей чемпіонат світу? Невже не краще було провести його у якійсь іншій країні, де люди охочіше пішли б на трибуни?

Найпроблематичніша збірна — Україна

Про це уже було сказано багато слів. Повторити можна лише одне — не такого виступу очікували від збірної України. Синьо-жовта команда, яка їхала в Чехію з надіями на медалі, повернулася додому з 11-м місцем та повним провалом.

Перемоги над Японією, Марокко та Єгиптом — це класно, але іншого просто бути не могло. Інших результатів ніхто б не зрозумів, адже ці збірні на дві чи три голови слабші за Україну. Але навіть з ними українцям було доволі складно. Що тоді говорити про куди більш конкурентні команди? Шкода тільки, що сама Україна не змогла бути конкурентною на турнірі.

Головною проблемою на чемпіонаті світу стала жахлива ситуація в колективі. Тренерський штаб не зовсім розумів, що хочуть гравці. Гравці не виконували установок тренера. У стані збірної панував хаос та анархія. Як наслідок, серйозні емоційні проблеми та нестача характеру. І хоча вихід на чемпіонат світу може стати найвищою точкою в кар’єрі цих волейболістів, вони свій шанс втратили.

Найкращий матч турніру — Росія — Бразилія (другий етап)

На момент першого очного поєдинку на турнірі росіяни та бразильці уже гарантували собі вихід у півфінал, що, здавалося б, допоможе їм не надто сильно концентруватися на результаті. Якби ж — бажання уникнути зустрічі з Польщею у півфіналі змушувало гравців обидвох команд буквально літати на майданчику. Була, зрештою, й інша причина: усі попередні матчі як бразильці, так і росіяни виграли, а після очного поєдинку 100% перемог залишився тільки в однієї команди.

Остання гра другого групового етапу тривала понад дві години та завершилась о 23:20 за місцевим часом. Ніхто не хотів програвати. Команди обмінялися перемоги у перших чотирьох партіях, після чого виклались на максимум на тай-брейку. Матчболи були як в Бразилії, так і в Росії, а перемогу європейській збірній вдалося відсвяткувати з рахунком 20:18. Вирішальним став результативний блок росіян, до речі, сам ця складова допомагали їм залишатися в грі впродовж усього поєдинку.

Ця перемога, втім, нічого не принесла Росії. У півфіналі ця збірна сенсаційно поступилася Кубі, тож у матчі за третє місце шляхи Бразилії та Росії знову перетнулися. Бронзовий матч настільки ефектним та крутим не вийшов — бразильці були занадто втомлені після півфінальної гри проти поляків, тому вони банально не змогли показати свого рівня, програвши бронзу в трьох сетах.

Найбільша несподіванка — срібло Куби

Збірна Куби програла США фінал континентальної першості, а Бразилії — фінал відбору на чемпіонат світу. По суті, у всіх турнірах за останні два роки кубинці залишалися другими, постійно пропускаючи когось вперед. Перед чемпіонатом світу ніхто не робив на них ставку, їх навіть не сприймали як темну конячну. Здавалося, що максимальним результатом для цієї команди буде фініш у верхній вісімці.

І Куба справді дуже важко стартувала, здобувши вихід у «найкращу вісімку» лише на тай-брейку третього матчу першого етапу. Далі була сенсаційна перемога над Іраном, яка вивела кубинців у півфінал світової першості. Але і на цьому Куба не зупинилась, перегравши Росію у півфіналі. Цей матч став найкращим для всією кубинської збірної, а також чудовим підтвердженням височенного рівня лідера команди Мігеля Гутьєрреза, який набрав тоді 19 очков (13 атак, 2 блоки, 4 ейси) з неймовірних процентом успішності атак.

У фіналі Куба не змогла зупинити Польщу, як і завжди впродовж останніх двох років зупинившись в кроці від перемоги. Але це срібло — найцінніше для покоління кубинців. На них ніхто не ставив, а вони змогли. Змогли сенсаційно, не відмовляючись від свого стилю гри: постійна атака, постійні удари, постійні силові подачі.

Найкращий гравець — Бартош Кволек (Польща)

Організатори турніру віддали приз найціннішого гравця капітану чемпіонів, Якубу Кохановські. За свою гру у двох вирішальних матчах Куба заслужив це звання — він справді був вожаком та лідером, який вів команду за собою. У нього виходило практично усе, починаючи від блоку, закінчуючи ефектними силовими подачами.

У Бартоша Кволека в той самий час виходило куди менше. І якщо в фіналі він виглядав добре, то у півфіналі стався повний провал. Кволек, один з лідерів польської збірної, не впорався з тиском. Це, зрештою, недивно, як для 19-річного хлопця. Свої найкращі ігри на турнірі Бартош провів трохи раніше: це саме він витягував поляків у надскладні моменти другого етапу, і це саме він був основною складовою усіх розгромів. Нехай навіть Кволек не показав свої найкращі якості у півфіналі, та він був найкращим впродовж двох тижнів.