«Українці правильно роблять, поспішаючи до Польщі»
10 января 2018 admin 0 Comments
99
В избранное
10 января 2018, 9:35
«Українці правильно роблять, поспішаючи до Польщі»
Юрий Конкевич
«Українці правильно роблять, поспішаючи до Польщі»
https://i.sportarena.com/2018/01/StalTrener.jpg
Останнім часом день трансферного вікна не минає без новин про переїзд українців до Польщі. В бесіді з українським тренером Богданом Блавацьким, який вже багато років працює в Польщі, Sport Arena розмірковує, чому Екстракляса нині цікава для футболістів із УПЛ.
…
- Vkontakte
- Google Plus
Останнім часом день трансферного вікна не минає без новин про переїзд українців до Польщі. В бесіді з українським тренером Богданом Блавацьким, який вже багато років працює в Польщі, Sport Arena розмірковує, чому Екстракляса нині цікава для футболістів із УПЛ.
Українських футболістів в Екстра-клясі цієї зими може істотно побільшати. Компанію Володимиру Костевичу у познанському Леху і Тарасу Романчуку в Ягелонії вже склав Андрій Богданов, якого підписала Арка з Гдині, та Валерій Федорчук (перейшов до Сандеції). На «підході» ймовірна оренда Олексія Хобленка в той таки Лех, на перегляді в Ягелонії цими днями перебуває Редван Мемешев. Інтерес агентів наших футболістів до Польщі підкріплений фінансовою стабільністю клубів Екстра-кляси, а сама ліга кілька років як стала однією із найякісніших східноєвропейських ліг – як за організацією змагань, так і рівнем футболу.
Тим часом, крім футболістів, у Польщі працює й єдиний український тренер – 54-річний львів’янин Богдан Блавацький. У нього вже шестирічний досвід роботи в кількох польських клубах нижчих дивізіонів. Наразі тренер очолює друголігову Віслу з Пулав. Sport Arena запитала у Блавацького, що очікує наших гравців у Польщі і чи виправданий інтерес українців до Екстра-кляси.
— Богдане Ігоровичу, ви очікували, що українців у Польщі так різко побільшає з короткий період?
— Так, і хлопці правильно роблять, їдучи у цей чемпіонат. В багатьох компонентах польський футбол вже якісніший нашого. Особливо це стосується організації чемпіонату та суддівства. Так, є в арбітрів помилки, але їх не стільки, скільки щотуру в УПЛ. В загальному скажу, що переїзд українців до Польщі – правильний напрям. Вони будуть тут думати тільки про футбол. Все інше за них зроблять, а гроші щомісяця стабільно приходитимуть на картку. Головне – бажати довести свій клас і спроможність.
— Давайте розберемо, у чому ж Екстра-кляса така сильна?
— Передусім – це стабільне фінансування у більшості клубів всіх ліг. Команди чітко працюють по бюджету, кожна знає свій рівень – на що розраховувати, які встановлювати зарплати і які бонуси матиме, посівши те чи інше місце. Точно знаю, що такої ситуації, як у Волині кількарічної давнини, не буде. Я знав зарплати Шикова чи Бікфалфі у невеликому місті Луцьк – вони мусили бути у 3-4 рази менші. Якби так було, то Волинь ще й зараз грала б в Прем’єр-лізі.
У Польщі ж все пораховано та відсутні захмарні зарплати. Відтак випадки, коли команда може знятися і не дограти чемпіонат, нечасті, та й трапляються хіба у Третій лізі й нижче. Ще дуже важлива незалежність клубів від одного спонсора чи власника. У більшості команд, крім одного-двох великих спонсорів, є десятки менших.
— Якщо поглянути на турнірні таблиці усіх ліг, то зауважую надзвичайну щільність команд. Найкраще мотивують битися в кожному матчі призові, чи є якісь інші фактори?
— Не тільки призові, а й чітка структура ліг і перехід з класу в клас. Приміром, з дуже міцної Другої ліги в Першу може перейти відразу чотири команди – безпосередньо перші три і четверта за допомогою плей-офф. Уявіть собі «зарубу», аби уникнути вильоту чи потрапити у вищу лігу.
— Ви мали перший досвід роботи у Польщі ще в 2009 році. Що змінилося відтоді у польському футболі?
— Інфраструктура та ставлення до футболу з боку преси. Поляки не допустять жодного стадіону до чемпіонату, починаючи з Третьої чи Другої ліги, якщо арена не відповідатиме нормам. Стадіони переважно невеличкі, але криті, з сидячими місцями, зручні та з ідеальними газонами. Інший аспект – увага ЗМІ. Інтерв’ю у мене чи моїх гравців беруть до, під час та після матчу. Ніхто не відмовляється, бо розуміє, що це зайва можливість потрапитися в медіа.
— У кого з українців найкраща преса в Польщі?
— Пишуть переважно про Костевича і Романчука, власне, вони зараз на видноті в Екстра-клясі. Українець Романчук – капітан одного з лідерів чемпіонату. Що тут ще додати? А стосовно Костевича, його чудової фізичної форми, лівої ноги та підключень, то скажу, що він ще має шанси прогресувати. Володимир дуже швидко адаптувався, а Лех є командою, в якій він може вийти на новий рівень. Єдине – треба покращити гру суто в захисті.
— Чи справді польські клуби запрошують сильних легіонерів?
— Навіть у моїй друголіговій Віслі є іноземці. Крім українця Іраклія Месхії, грають словенець і німець. Поляки беруть легіонерів для покращення рівня своїх чемпіонатів. Стосовно якості, то погляньте на список кращих бомбардирів Екстра-кляси. Перед зимовою паузою шестеро футболістів забили 10 і більше голів. З них четверо – легіонери. Найкращий бомбардир наразі – іспанець Ігор Ангуло з Гурніка Забже (18 голів у 20-ти матчах), третім іде також іспанець Карлітос з Вісли Краків (15 м’ячів).
— Більшість переходів гравців в Екстра-клясі здійснюється трансферами, чи футболісти йдуть вільними агентами?
— По-різному. Небагато клубів платять грубі гроші. Зазвичай це може бути і якась сума плюс бонуси за майбутні виступи футболіста в новому клубі чи подальший перехід. Поляки дуже прагматично все рахують. Упевнений, що у випадку з можливою орендою Хобленка в Лех, якщо вона станеться, так само все передбачать. Його зараз відразу не купують, а орендують, аби поглянути на Олексія в ділі. Але упевнений, що вже зараз закладуть суму, за яку куплять влітку. Думаю, що для такого швидкого гравця, як Хобленко, польський чемпіонат – оптимальне рішення на даному етапі.
— Наразі ви тренуєте Віслу з Пулав. Як коротко описати клуб Другої ліги, який зараз йде 11-м в чемпіонаті?
— Зазначу, що я вдруге в Віслі (вперше тренував в 2014-16 рр.). Улітку 2016-го ми взяли 4-е місце і перейшли у Першу лігу, але там вже не працював, бо мав розбіжності з керівництвом стосовно деяких питань. Повернувся до Пулави восени 2017-го, коли Вісла знову опинилася в Другій лізі та побачив разючі зміни, що сталися навіть за такий короткий період. Це стосується фінансів клубу, організації та інфраструктури.
Крім основної команди є і молодіжна. Команда їздить на збори, поліпшилося екіпірування, відбувається навчання тренерів. Крім симпатичного стадіону на 4,5 тисячі вболівальників, маємо два штучних поля і одне натуральне. Зручні роздягальні, тренажерні зали. Все, що треба для тренувань – маємо, завдання тільки правильно все це використати. У відділі маркетингу працює три людини. І це в клубі третьої за статусом ліги. Маємо також окремого тренера-аналітика, який видає інформацію суто по нашим супротивникам та все, що стосується результатів тренувань і тестувань.
Окремо скажу стосовно роботи з молоддю і оригінального методу зацікавлення клубів займатися своєю академією. В стартовому складі обов’язково має бути два футболісти, молодші 20-ти років. В матчі можна робити три заміни, але якщо випускаєш молодого, то чотири. Чому про це говорю? Під час моєї першої каденції у Віслі грав молодий нападник Ярослав Незгода, а зараз він форвард варшавської Легії.
— Що вам не подобається в польському футболі?
— Можливо, занадто часта зміна тренерів. Інколи бувають дивні формулювання, наприклад, команда виграла 2:0, а запитують: чому не 4:0? Можуть запитати та звільнити через питання «Чому команда не біжить?» Тут все залежить від мудрості керівників і завдань, які ставляться перед конкретним клубом. Візьмімо, мою Віслу. Є президент клубу, є молодий спортивний директор. Ми спільно виробили критерії успішності нашої діяльності та вирішили, що оптимально мати наразі не менше 1500 глядачів на домашніх матчах і щороку продавати 1-2 футболістів. І тепер разом працюємо над цим.
— Українські футболісти їдуть до Польщі в тому числі через те, що хочуть грати на повних стадіонах. У Польщі справді хороша відвідуваність?
— Так, в Екстра-класі лідери у найбільших містах збирають не менше 10 тисяч що матчу, а на окремих поєдинках ще більше. Якщо брати 50-тисячні Пулави, то на нашому стадіоні збирається наразі не менше тисячі, і вважається, що це добрий показник. Не забуваймо, що це третя за статусом ліга Польщі. Коли я приймав вперше Віслу, яка балансувала на вильоті, ходило 200-300 глядачів. Коли входили у Першу лігу, то 1000-1100 вболівальників приходило. В Першій же лізі стабільно збиралося до 2 тисячі осіб на трибунах.