Хахльов: «Ми кликали Кварцяного очолити Верес, але він хотів бути спортивним директором»

1 июля 2017 admin 0 Comments

У першій частині великого відвертого інтерв’ю Sport Arena президент Вересу Олексій Хахльов розповідає про шлях клубу в УПЛ, перипетії прощання з Володимиром Мазяром та можливе залучення в Рівне Віталія Кварцяного.

Юрій Конкевич, Тарас Панченко, Sport Arena

Не встигли «охолонути» емоції від минувшого чемпіонату, а Верес добряче «задав тон» літнього міжсезоння. Клуб за лічені дні в початку червня увірвався в УПЛ, тим самим спровокувавши чималий скандал за участю Десни. Але рішення прийнято, і до наступного сезону в «вишці» в якості дебютанта готується саме Верес.

Для багатьох прихильників Прем’єр-ліги цей клуб наразі ховає більше запитань, ніж дає відповідей. Виправити цю ситуацію ми постаралися у великій змістовній розмові з президентом Вересу Олексієм Хахльовим.

«Реконструкція стадіону в Рівному може зайняти і більше двох років, але в будь-якому випадку у нас буде нова сучасна арена на 13,5 тисяч місць, що відповідатиме вимогам єврокубків»

— Враховуючи відсутність стадіону, нинішній склад та інші організаційні моменти, Верес готовий до виступів в УПЛ?

— Я завжди намагаюсь бути цивілізованою людиною, і, на мою думку, самий цивілізований континент в світі — це Європа. Це об’єднаний Євросоюз, куди так прагне Україна. Саме проти закриття вступу в Євросоюз стояв Євромайдан. Тобто, про що мова: ми з цього хаосу хочемо зайти в регульовану систему, з однієї сторони — через традиції, з іншої — законом. Але в Україні, нажаль, нема ні традицій, ні законів — суспільна система ніяк не регулюється. Сьогодні ми живемо в загальних «договорняках».

— На ваш погляд, з чим це пов’язано в першу чергу?

— Це спадок «совка», коли ми змінили систему планової економіки на ринкову систему. Тому у нас нема традицій приватної власності співіснування, коли домовленості прийнято виконувати. Не тому що невиконання погрожує судом, а тому що так прийнято.

Це все говорить про бажання перейти до нормальної системи норм та процедур. Згідно регламентних норм, право виступати в УПЛ дає не чиясь суб’єктивна оцінка, а спортивний принцип та відповідність нормам атестації. Ці два фактори працюють тільки разом, а не окремо. Ми почали грати в футбол в Першій лізі, і вже маємо певний результат — це 3-є місце, а разом з тим кращий бомбардир, кращий асистент турніру та інші показники. Можливо, хоча це і не спортивний критерій, але також можна згадати найбільшу кількість вболівальників на домашніх матчах. Так, нам невистачило дечого, щоб зайняти друге місце, і це повністю об’єктивний результат.

Другий момент — проходження атестації УПЛ. Коли ми заявили про бажання грати в Прем’єр-лізі, то пройшли це ліцензування до моменту отримання від атестаційного комітету негативного вироку. Але ми продовжили цю боротьбу за місце в УПЛ, опираючись на два вищезгадані критерії, і в результаті пройшли випробування. І коли ми отримали атестат, це показало правильність всіх наших дій. Це не чиясь суб’єктивна оцінка, це оцінка атестаційного комітету ФФУ.

Так, були недоліки, і ми розуміли, що в проблемних питаннях маємо надати чітку гарантію про забезпечення всього потрібного. Верес був повинен показати нинішні фінанси та перспективу, що команда не зніметься посеред чемпіонату. Як виявилось, що команда з 2-го місця (Десна. — прим. Ю.К.) не надала таких гарантій. Зараз я не хочу коментувати ні «за», ні «проти» в цій ситуації, а просто зазначу — Верес відповідає критеріям Прем’єр-ліги.

— Які Верес надав гарантії щодо інфраструктури та термінів готовності того ж стадіону Авангард?

— Це найбільша проблема Вересу — відсутність гарного стадіону. Ми не чарівники, і в такий важкий для країни час, коли іде війна, економіка працює з малою рентабельністю і у держави нема вільних кредитних коштів, вирішити це питання було надзвичайно складно. Але навіть в рамках цього ми знайшли вихід із ситуації.

Це питання розглядається в двох площинах. 2 роки в Рівному не буде футболу — це одна сторона медалі, а друга — у нас почався відлік 730 днів (сьогодні вже 729) на реконструкцію стадіону. Тобто, залишилося 729 днів до того моменту, коли я запрошу всю футбольну громадськість на відкриття нового реконструйованої арени, яка буде сертифікована для проведення єврокубкових матчів.

Паралельно ми разом з нашим партнером — Львівським холодокомбінатом — започаткували проект бази у вигляді готелю з футбольними полями в місті Славське (Львівська обл.) Це буде база, яка дасть команді можливість для повноцінної роботи, відновлення, навантажень і т.п.

— Але в такому разі база буде знаходитися доволі далеко від Рівного…

— Це та база, яка дає дозволяє команді жити в міжсезоння та проводити повноцінні тренувальні збори. Загалом же утримувати повноцінну базу дорожче, чим використовувати для цього готельні комплекси з потрібною інфраструктурою. А побудувати це з нуля — набагато важче та витратніше, ніж адаптувати під це відаовідний готельний комплекс. Наш партнер має такий актив, і нещодавно ми вже створили план адаптації цього готельного комплексу під спортивну базу для роботи клубу. Думаю, протягом року в Славську з’явиться відповідна спортивна структура, яка буде постійно в розпорядженні Вересу.

— Чим рівненський Авангард зараз не відповідає вимогам УПЛ?

— У нас в народі його називають Колізей (усміхається). Тут мається на увазі споруда, де в свій час розпочата реконструкція, але в зв’язку з певними причинами вона на завершена… Грубо кажучи, зараз там половина стадіону зруйнована, і арена не відповідає майже всім критеріям УПЛ.

Але всі вимоги Прем’єр-ліги були враховані проектною організацією, яка півроку тому заключила договір з міськрадою, отримала аванс в розмірі 1,5 млн. грн. і завершила виготовлення проекту реконструкції стадіону.

— 1,5 міліони лише за сам проект?

— Так. Ці кошти були виплачені першочергово, і робота в даному випадку на завершальній стадії. Що таке «завершальна стадія»? Просто розробити проект — недостатньо. Йому треба пройти погодження з відповідними інженерними та комунальними службами.

— В цьому процесі чиновники не просять «на лапу»?

— Ні, я не чув і не бачив такого. Вони ставлять свої законні вимоги, щоб проект відповідав всім певним нормам. У нас країна дуже, можна сказати, «врегульована», і щоб виконати всі моменти, ми маємо діяти і жити по нормам та процедурам.

З іншої сторони є питання проходження експертизи. Сьогодні у нас є державна будівельна експертиза, через яку вже пройшли певні стадії проекту. Ми чекаємо її повного завершення, і я сподіваюся, що до кінця літа отримаємо декларацію на проведення будівельних робіт.

— Тобто, роботи на стадіоні ще не почалися?

— Так, там ще не їздить екскаватор та не проводяться ніякі роботи. Тому що, по-перше, ми закінчували сезон в Першій лізі. А, по-друге, нам треба отримати вищезгадану декларацію про початок будівельних робіт. Якщо ми самостійно будемо робити щось раніше отримання декларації, це буде поза правовим полем.

— На реконструкцію відведено 2 роки — доволі багато часу, за який, здається, можна звести новий стадіон…

— Я чітко розумію, що ситуація зі стадіоном та з Вересом в УПЛ загалом, — це великий кредит довіри до нашої команди і до всіх, хто є навколо Вересу. Зараз на нас дивляться під трьома збільшуваними лінзами, і ми готові до такого контролю. Ми готові показувати вже не сам рух вверх, а більше рух вперед. І будемо це робити публічно в прозорому форматі.

Що стосується конкретно будівництва стадіону, то тут мені важко відповісти. Я не будівельник (хоча в свій час і працював головою правління Славутського руберойдового заводу та захистив кандидатську дисертацію не відповідну тему). Зараз планування цієї справи має 3 варіанти — оптимістичний (коли все буде зроблено швидше за 2 роки), середній (якщо вкладеться рівно в 2 роки) та консервативний (більше двох років). Але при будь-якому варіанті в Рівному буде новий сучасний стадіон, що відповідатиме найвищим вимогам. І тут вже нема зворотного процесу, пішов тільки зворотній відлік.

— Ви вже маєте повну картинку проекту?

— Візуальний зовнішній образ вже створений та показаний на презентації, де можна оцінити загальні риси. Якщо загалом, то стадіон матиме «вхідну групу», яка буде підніматися на рівень першої трибуни, тому що основна трибуна ще отримає надбудову. А вхід на стадіон буде не знизу, а у вигляді аркової конструкції, що заходитиме прямо на трибуни. Так можна буде вільно зайти вверх та вниз. Разом з гарним благоустроєм конструкція має виглядати чудово.

— Яка планується місткість стадіону?

— 13,5 тисяч.

— В минулому сезоні чимало говорилося, що при потраплянні в Першу лігу у Вереса теж були проблеми з кадрами та інфраструктурою. Як тоді вдалося їх вирішити? Це був також «кредит довіри»?

— Ні, це вже не кредит довіри. В Першій лізі до клубів ставляться набагато менші вимоги. І за час отримання атестату Першої ліги ми змогли усунути всі голові проблеми. Зараз, безумовно, вимоги від Прем’єр-ліги набагато вищі, і хоча ми працювали над їх вирішенням, але, як вже говорилося вище, я не можу бути чарівником та пришвидшити те ж будівництво стадіону. Весь процес має пройти свої природні стадії.

А це — відсутність у Вереса стадіону в Рівному та області — найголовніша проблема клубу. Як варіант на Прем’єр-лігу розглядали стадіон в Вараші — продумували проект з нарощуванням там трибун та забезпеченням умов для трансляції.

— Чому це не вийшло здійснити?

— Цей стадіон є частиною структури Рівнеобленерго, а там ще більш забюрократизована система. Враховуючи всі нюанси прийняття рішення великими державними корпораціями, ми розуміли, що не встигнемо «вписатися» з цією ситуацією в УПЛ. Але все одно попрацюємо з цим стадіоном, і, можливо, там будуть проходити матчі команди U-21 та U-19.

«Чи були проблеми у Мазяра з порушенням режиму? Для таких заяв треба мати юридичні докази. Я не хочу потім зустрічатися із Володимиром Івановичем в судах, щоб він мене в чомусь звинувачував»

— В останні місяці Верес пройшов крізь невеликий скандал, коли у керма клуба Володимира Мазяра замінив Юрій Вірт. Чи звільнено вже Мазяра офіційно?

— Відповідно до інформації спортивного директора Володимиром Мазяром написано заяву про звільнення за сімейними обставинами. Знаю позицію спортивного директора, що ми цю заяву задовільнимо.

— Офіційно на даний момент у Вереса два головних тренери?

— Один з них був у відпустці, а після неї з’явилася заява за ініціативою Мазяра. Перед призначенням Вірта ми бачили цю заяву, намагатимемося витримати часову послідовність. Думаю, що це питання суто діловодства.

— Чимало говорилося, що клуб першопочатково не хотів повертати Мазяра, відсторонив його від роботи, і поки не може оголосити про це через перемовини по виплаті йому за дострокове розірвання контракту…

— Насправді ситуація саме така, тільки з точністю до навпаки. Ініціатива про розрив контракту йшла від Володимира Івановича. Це підтверджено його заявою за його підписом. Якщо я казав раніше про прозорість і відвертість, то це не буде таємницею, якщо скажу, що у нас передбачена сума за достроковий розрив контракту — 1 мільйон доларів. Це мова сухих цифр, і такий пункт є в контракті.

— Скільки треба працювати у Вересі, щоб заробити такі гроші?

— Складно відповісти на це питання, але є суха мова цифр. Іноді у футболі, щоб отримати результат, треба йти на величезні компроміси, або відстоювати свою точку зору до кінця.

— Що стало головною причиною звільнення Мазяра?

— Його заява. Зараз не хочу давати суб’єктивну оцінку стосовно нашого колишнього головного тренера. Це буде неправильно, якщо говорити мовою документів.

— У вас була особиста розмова з Мазяром стосовно звільнення?

— Не знаю, чи правильно говорити про такі моменти за спиною Мазяра… Ми чули від нього, що є якісь сімейні обставини… Можливо, він виснажився та попросив відпочинку.

— Можливо, причина «за сімейними обставинами» просто приховує справжній стан речей?

— Не думаю, що варто деталізувати усі обставини. Володимир Іванович був перенапружений. Мені здавалося, що це має вплив на його особисте здоров’я та моральний стан.

— Вас влаштовувала робота Мазяра? Як ви оцінюєте його роботу за 10-бальною шкалою?

— Ми пройшли якийсь час із Мазяром у якості головного тренера, і час рухатися вперед. Будемо йти далі з іншим тренером.

— Чи були проблеми у Мазяра з порушенням режиму?

— Для того, щоб робити такі заяви, треба мати юридичні докази. Я не хочу зустрічатися із Володимиром Івановичем в судах, щоб він мене потім в чомусь звинувачував. Обмежуся сухою риторикою документів — є контракт та подана заява про звільнення у зв’язку із сімейними обставинами.

— Клуб готовий піти на зустріч Мазяру і зробити відтермінування платежу за дострокове розірвання угоди?

— Передусім ми будемо вести діалог. В якому форматі — побачимо. Чи це будуть перемовини, чи суди — не знаю. Можливо, хтось вже має пропозиції до Мазяра. Верес міг би домовитися із його новим клубом про певну суму. Розумієте, тренером підписано контракт. Його треба добре вивчати і знати про всі нюанси. Якби клуб в односторонньому порядку розривав угоду, то ми мали б заплатити йому 100 тисяч доларів. Варто було б поставити крапку в цьому питанні і побажати успіхів Мазяру та Вересу, і вважати, що ми займемося професійним футболом.

«Багато футболістів готові іти у Рівне «під Вірта» — в Юрія Миколайовича вже постійно розряджається телефон від перемовин»

— Які у вас були перемовини про співпрацю з Віталієм Кварцяним?

— Ми на зв’язку із Віталієм Володимировичем, як колеги. Розглядали його, і продовжуємо спілкуватися у форматі функціонування футбольного господарства у форматі Велика футбольна Волинь. На жаль, можливість таких перемовин з’явилася, коли Волинь перестала бути членом УПЛ і буде грати в Першій лізі. У Волинській області створені класні умови для функціонування футбольного клубу, там хороша інфраструктура, є багато фанатів і вболівальників, які люблять футбол. Сьогоднішній життєвий «онлайн» уможливив діалог про певне символічне об’єднання. Він ще не закінчений, просто наразився на певні питання, які варто вирішити в процесі діалогу.

— Йшлося і про те, щоб Кварцяний очолив Верес?

— І така пропозиція також звучала до Віталія Володимировича. Він ще роздумує, бо, по-перше, пов’язаний контрактом із своїм роботодавцем — клубом Волинь. По-друге, діалог не закінчений. Одна з позицій Кварцяного — це спортивний директор, який буде курувати основну команду, займатися U-19 та U-21. Але ці розмови незавершені. Ми були б раді бачити такого фахівця в своїй команді. Досвід Кварцяного був би дуже корисний у Вересі.

— Ви вважаєте, що йому було б до снаги потрапити із Вересом відразу в першу шістку?

— Найголовніше питання, яке обговорювалося — чи є завдання у команди? У нас є завдання за 2 роки потрапити в єврокубки. У Кварцяного такої вершини ще не було, і це служило фундаментом для початку перемовин.

— Які ще варіанти у вас були на посаду головного тренера?

— Ми розмовляли із Леонідом Кучуком — він виявив велику зацікавленість. Але фінансові можливості Ростова виявилися кращими. Проте у розмові цей фахівець ставив фінансові умови далеко не на перше місце. Кучуку були цікаві наші амбіції та наш проект, він з цікавістю говорив на цю тему.

— Ви говорили про розширений список футболістів, які можуть посилити Верес…

— Думаю, що конкретні прізвища не варто називати, адже формат перемовин ще триває. Прикметна риса нашої діяльності — це те, що багато футболістів готові іти у Рівне «під Вірта». Це для мене хороший індикатор. В Юрія Миколайовича постійно розряджається телефон від перемовин. І на зборах ми оцінимо гравців. Наразі є у Вереса контракти із 10-ма футболістами, які були з нами в Першій лізі. Тому в команді буде багато нових прізвищ.

— Які позиції пріоритетні в підсиленні?

— Кожна лінія потребує конкуренції та підсилення. Деякі прізвища вас здивують, треба тільки дочекатися завершення перемовин. Скажу тільки, що Алієва в нас не буде (сміється). Але ми відштовхуємося від нашого бюджету. Про зарплатам я скажу, що в нас все буде стабільно і вчасно. А не так, що зарплата величезна, але за нею потім треба по судах ще побігати.

— Ви зараз можете брати тільки вільних агентів, чи ще здійснювати повноцінні трансфери?

— На жаль, нині такий ринок, що можна збудувати команду і з вільних агентів. До речі, зараз можна пригадати цікавинку на тему трансферів, яка в нас нещодавно могла відбутися. На Михайла Сергійчука прийшов запит від агенції, яка у Європі шукає гравців для американської МЛС. Але далі цієї зацікавленості справа не пішла, і ми відпустили відповідно до попередньої домовленості Михайла в Олімпік.

Так от, згодом я довідався, що агенція замість Сергійчука взяла гравця, який володів англійською мовою. І це прикмета часу — виховувати футболістів треба нині всебічно розвинених і не тільки у спортивному форматі. Я, наприклад, окрім зобов’язань із будівництва стадіону пообіцяв собі вивчити за рік англійську, аби легко спілкуватися нею на перемовинах.

«Сьогоднішньому українському футболісту потрібний «поліцейський», який би обмежував його від спокус, і PR-агент, який би навчив його існувати в різних площинах нашого простору»

— Верес вже охрестили «самою ненависною командою УПЛ». Що скажете про таке порівняння?

— Я не хочу, щоб мене любили домогосподині та всі інші. Я розумію, що в даній ситуації є велика конкуренція та боротьба, і чисте вболівання за український клуб може бути лише в матчі єврокубків. В УПЛ же я чекаю прискіпливої уваги, можливо, навіть з негативним відтінком та певним «кредитом недовіри». Розуміючи це, ми готові відповідати на всі застереження та запитання. Тому тільки успіхи на полі та в роботі менеджменту дадуть можливість сказати, що Верес — не лише повноправний член УПЛ, а й клуб, готовий до конкуренції з нашими грандами. Зараз ми вийшли на той рівень, коли не шукають любові та прихильності зі сторони, а готові тримати та вигравати жорстку конкуренцію.

— Коли буде створена команда U-21?

— Молодіжний колектив саме зараз формується. У нас є доволі серйозний список потенційних новачків, якими ми поповнимо ряди Вересу. Тут мені хотілося б більше називати цю команду не U-21, а «дубль». «Дубль», куди будуть спускатися футболісти з першої команди, які втратили свій рівень чи відновлюються після травм.

— Але ж в молодіжному чемпіонаті є вікове обмеження, коли за «дубль» можуть грати лише 3 футболісти старше 21-го року…

— Так, це 3 людини. Але це будуть футболісти, які готові в будь-який час прийти та скласти конкуренцію в основі. Загалом у нас цим займається спортивний директор Олексій Боровиков, який свого часу вигравав Кубок Швейцарії та опікувався клубами з Бразилії. В нього серйозний досвід роботи в цій сфері, і ми повністю йому довіряємо.

— Хто буде головним тренером команди U-21?

— Зараз ми будуємо вертикаль, яка буде працювати суто на першу команду. Щодо U-21 у нас є пропозиції від головного тренера Юрія Вірта. Тому зараз ми аналізуємо всі варіанти та збираємо максимум даних, щоб прийняти вірне рішення. Ми говоримо з різними фахівцями, які спроможні виконати наші завдання. Думаю, в найближчий час все буде відомо.

— Це спеціалісти з досвідом чи тренери-новачки як Вірт?

— Думаю, що основна перевага саме Вірта в даному випадку — це відсутність досвіду, як би парадоксально це не звучало. Сьогодні досвід роботи в українському чемпіонаті має, можна сказати, свої певні три крапки. В кожному питанні та фразі щодо цього є три крапки…

— А саме? Наприклад?

— Сьогодні український футбол поглинула криза, і ми всі маємо розібратися в її причинах та створити модель виходу з цього положення. У нас зникають клуби, які 2 роки тому були фіналістами Ліги Європи, а професійних ФК загалом більше, чим в Німеччині.

І коли ми осягаємо цю ситуацію, то мені здається, що все тягнеться з дитячого футболу. В Україні нема виховання дитини як професійного спортсмена, а є виховання футболіста. Як кажуть в Одесі, це «дві великих різниці». Це стосується в першу чергу світогляду — сьогоднішньому українському футболісту потрібний «поліцейський», який би обмежував його від спокус, і PR-агент, який би навчив його існувати в різних площинах нашого простору. Простіше кажучи, в українському дитячому футболі взагалі нема психологів, також нема тренерів з нормальною педагогічною освітою.

Ще на ситуацію впливає обмеженість певними задачами та результатом. І це є однією з основних причин відсутності прогресу дитячого футболу. Зараз на першу місце ставиться результат, а має бути навпаки — результат матчів не несе значення для дитини до 12-ти років. Сьогодні вже існує теза, що до 12-ти взагалі не потрібно проводити дитячі змагання. І що до 15-ти років не має бути жорстких вимог та залежності від оцінки тренера щодо результату.

Другою стороною «монети» дитячого футболу є інфраструктура. Наприклад, у нас на Рівненщині немає нормальних трав’яних полів саме для тренувань. Так, команди тримають поля, але для проведення матчів. А от газони для повсякденних занять знаходяться в незадовільному стані. І я ставлю це питання як «номер 1», де теж бачу рішення. Сьогодні є стаття закону під назвою «Капітальні видатки на будівництво», де прописано — 10% цих витрат потрібно витрачати на об’єкти інфраструктури. І моє завдання — зробити так, щоб цими об’єктами в першу чергу були футбольні поля (неважливо — малі чи великі штучні поля або трав’яні газони).

— Як Верес займається дитячим футболом та власне вихованням футболістів?

— Коли ми думали над цим при побудові клубу, у нас було дві стратегії. Перша — побудова дитячих шкіл з залученням гарних педагогів та проф. фахівців, в тому числі і психологів. Друга модель — почати не з фундаменту, а з вершини. Тобто, спочатку побудувати професійну команду, а потім через свої зусилля та досягнення спустити енергію вниз та стимулювати розвиток футболу. Так, наприклад, сьогодні ми можемо говорити з Костопільським обласним ліцеєм фізичної культури. Це підприємство з гарним (20 млн. грн.) фінансуванням з держ. бюджету та своїм відділенням футболу, але поганою системою роботи — системою інтернату. Грубо кажучи, звичайний інтернат перепрофілювався в спортивний інтернат, зберігши масу власних негараздів, що негативно впливають на розвиток людини.

Тому сьогодні ми виробили стратегію — створена вершина (професійний футбольний клуб), з якої спускаємось донизу, маючи «м’язи». Я не хочу просто так забирати в когось бюджет та проводити купу різних кадрових ротацій. Але всі наші зусилля потребують максимальної енергії, бо нинішня система дитячого футболу не сприймає зміни просто так, а подекуди їх просто саботує.

— Що тут мається на увазі?

— Наприклад, приїздить команда Костополя на турнір у Львів. Хлопці класно грають, але потім їх запитують: «А чому ви постійно граєте верхом?». На що тренер відразу відповідає: «В нас таке поле, що низом грати нереально». Пізніше я поїхав в Костопіль і переконався, що по цьому футбольному (!) полю в потемках не пройдеш — просто підвернеш ногу на горбах та ямах. І ця команда у нас сьогодні грає в вищій лізі ДЮФЛ, і грає пристойно. Про що це говорить — на місці є непогані фахівці та тренери, але вони обмежені в ресурсі.

Сама система каже — нам треба відповідність бюджетному кодексу. Це застаріла система, яка саботує новизну. Скажемо так, це консервативна модель, яка не дає хід швидким змінам. Ці зміни ідуть, але ідуть дуже повільно.

— Ви чимало згадали про роботу психолога у вихованні футболістів. У Вересі зараз можуть похвалитися плодами цієї роботи в U-19 чи навіть в першій команді?

— Ми намагаємося прищепити нашим футболістам дух «червоно-чорної команди». Багато гравців, які прийшли в наш клуб, ніколи не грали за такої підтримки трибун — навіть ті, хто виступав в УПЛ. Коли ми розповідаємо про честь клубу та необхідність битися за вболівальників, які в будь-яку погоду приходять на трибуну, то намагаємося в такий спосіб мотивувати футболістів. Не забуваймо, що Верес — це постійні якісь публічні акції, соціальні активності — благодійність, екскурсії в школи, відвідання військових в госпіталях… В такий спосіб ми хочемо сказати, що гравці Вересу — не «мажори-селебріті», а члени народного клубу.

— Як зберегти таку атмосферу, в умовах, коли ви не будете грати у Рівному?

— Основним домашнім стадіоном заявлено Арену Львів. Домовилися також із луцькою Волинню про їхній Авангард. Найімовірніше, будемо робити доставку вболівальників на ці арени. Наразі займаємося комунікацією з Укрзалізницею, щоб зробити спеціальний потяг у день матчів. Така «електричка» безкоштовною повністю не буде, але частково клуб покриватиме витрати. Халяви для наших вболівальників немає, але є співучасть у фінансуванні клубу. Якщо справа із потягами буде виливатися в космічну суму, можливо, відмовимося. Будемо жити у форматі свого бюджету.

Далі буде…