Стрибнути вище голови не вдалося-2. Підсумки відбору на чемпіонат світу для України
3 июня 2017 admin 0 Comments
Sport Arena підсумовує дії жіночої збірної України з волейболу у відборі на чемпіонат світу, нехай у ньому команді Гарія Єгіазарова залишилось зіграти ще один матч.
Які були очікування?
Хотілось вірити, що збірна України – один з претендентів на перше чи хоча б друге місце у групі з сильними командами Азербайджану та Нідерландів. Хотілось вірити, хоча й насправді це було не так.
Повернення до збірної після семирічної перерви Олесі Рихлюк додавало наснаги, адже без неї ніякої віри б і не було, проте головні суперниці все одно залишались більш сильними командами. Шанс України був в ідеальному виступі та невдачах конкурентів. Тільки разом без ніяких або-або.
Врешті-решт, Україна була не просто третьою за силою командою в групі, а насправді темною конячкою на відміну від тих же чоловіків. Україна мала шанси.
Що отримали на виході?
Щоб виступити краще, ніж очікувалось (а не хотілось), треба було стрибнути вище голови. Україна в окремих відрізках матчу нав’язала боротьбу Азербайджану, ще більше покусала минулорічного напівфіналіста Олімпіади Нідерланди, проте програла обидвом головним конкурентам.
Перемоги над Ізраїлем та Норвегією серйозно оцінювати не варто через не надто високий рівень суперників. Для результату важливими у цьому відборі були тільки два матчі. Обидва команда Гарія Єгіазарова програла. Проте не треба вже надто критикувати її за це.
Азербайджнан з Поліною Рахімовою та Наталею Мамедовою зараз вийшов на рівень топ-збірних Європи та може в найближчі рік-два здивувати високими результатами. Збірну Нідерландів не ослабила зміна тренера, з Джемі Моррісоном це залишилась та ж тягуча команда з сильним блоком та чіткою грою в прийомі.
Що пішло не так?
Збірній України явно не вистачило контрольних ігор у підготовці, аби краще підготуватись до командної роботи саме у захисті. Нехай голландки забили відразу 16 очок за допомогою блока, це їх профіль, але Україна відповіла лише п’ятьма. Проти Азербайджану співвідношення було 4:11. Лінія блоку збірної України розривалась дуже легко, атаки через зв’язку Олександру Перетятько стали фірмовою зброєю для суперників.
Проблеми з блоком призвели до невдач в прийомі, м’яч занадто часто просто падав на половині українок.
Хвороба Олесі Рихлюк завадила більше поборотись з Азербайджаном. У третьому сеті тієї гри головна зірка збірної навіть не виходила на майданчик. Проте чомусь здається, що навіть з нею Україні б не вдалось зачепитись за перемогу.
У вирішальні моменти Україні не вистачило стабільності та вміння тримати удари. Допоки команда вигравала, то могла показувати неймовірну гру, але кілька очок відриву збивали впевненість. Найкращий приклад – Анна Степанюк, яка щоматчу металася від кіллінг атак до тієї, кого якнайшвидше треба міняти.
Найкращий гравець збірної – Олеся Рихлюк
Незважаючи на проблеми з важким сезоном, пізнім приїздом та хворобою, Олеся Рихлюк зуміла показати свій рівень. Особливо це було помітно у грі з Нідерландами, коли в деякий момент було вимкнуті усі опції окрім Рихлюк. Її атаки були не надто ідеальними, але все ж допомагали збірній триматись на рівних. Зрештою, все одно нікого кращого за неї на майданчику у складі України не було.
Що далі чекає на Україну?
Якщо для чоловічої збірної відбір до чемпіонату світ був найважливішим турніром року, то у жінок всі головні старти попереду. Перш за все, вже скоро розпочинається Євроліга, де Україна цілком може претендувати на серйозні звершення, зважаючи на те, що команд рівня Азербайджану чи Нідерландів там не буде.
А восени на Україну очікує участь в фінальній частині чемпіонату Європи.
Було б зовсім непогано на цих два турніри зберегти усіх найсильніших, в першу чергу мова йде про Рихлюк, яка не відразу підтвердила свого наміру провести у збірній увесь цикл. А також важливо розвивати молодь. У цій команді вдосталь талановитих гравців з непоганим майбутнім.