Нова українська зірка. Рік трансформації Юлії Джими
22 декабря 2017 admin 0 Comments
В избранное
22 декабря 2017, 11:40
Нова українська зірка. Рік трансформації Юлії Джими
13426
Алексей Мандзий
Нова українська зірка. Рік трансформації Юлії Джими
https://i.sportarena.com/2017/12/GettyImages-647127526-3-1920×465.jpg
Sport Arena продовжує серію матеріалів про найкращих спортсменів 2017 року. Цього разу розповідь про найкращу біатлоністку України Юлію Джиму, якій впродовж 2017 року вдалося відкрити нову себе.
…
- Vkontakte
- Google Plus
Sport Arena продовжує серію матеріалів про найкращих спортсменів 2017 року. Цього разу розповідь про найкращу біатлоністку України Юлію Джиму, якій впродовж 2017 року вдалося відкрити нову себе.
Від Юлії Джими досить довго чекали кроку вперед. З моменту дебюту у великому біатлоні і аж до минулого сезону Джима була в першу чергу незамінним естафетним бійцем, від результатів якого залежить успіх усієї команди. Це чудова роль, з якою в Юлії не виникає жодних проблем, однак можливості українки завжди були більшими, у цьому взагалі ніхто не сумнівався.
Та щоб перетворитися з незамінної частки команди на потужного індивідуального біатлоніста, Джимі потрібно було покращуватися. У першу чергу, мова йде про швидкість на дистанції – саме через слабкий хід українка залишалася в тіні своїх колег по команді. Початок співпраці з тренером Урошом Велепецом, який припав на сезон 2015/16, заклав фундамент для зростання: Джима скинула практично по 2 секунди на кожному кілометрі, повернувшись до показників олімпійського сезону 2013/14. Більшого прогресу не вдалося досягти через перманентні проблеми зі здоров’ям, вирішення яких стало серйозним полегшенням і сигналом до остаточної готовності зробити той необхідний крок вперед.
Перед початком сезону 2016/17 Юлія Джима залишилася однією з двох лідерок української команди. З різних причин сестри Семеренко взяли паузу на цей сезон (принаймні першу його половину), а молоді дівчата здатні були хіба виконувати функції самої Джими чотирирічної давності: добре виступати в естафетах та інколи показувати результати в особистих гонках, не більше. От і вийшло, що уся відповідальність за виступ української жіночої команди лягла на плечі Юлії та Олени Підгрушної.
І Джима виявилася повністю готовою до цієї нової ролі.
З перших ж гонок сезону українка продемонструвала серйозний прогрес в швидкісних показниках, який буквально кидався в очі. Але водночас виникла інша проблема – у Юлії раптово впала точність стрільби. Її організму, який звик до одного ритму пересування трасою, було досить складно підлаштуватися під нові стандарти швидкості – точність стрільби впала до 79%, а біатлоністці усе ніяк не вдавалося пройти хоч одну гонку без промахів.
«Я незадоволена, бо не впоралася на стрільбі, а, як бачите, швидкість – ще не головний показник. Потрібно збиратися і концентруватися на стрільбі. Поки чомусь у мене це погано виходить. Десь багато заводжуся на гонки і так ж заводжуся на стрільбу. І це, мабуть, заважає. Треба якось ліквідувати цю проблему», – так описувала свої негаразди Джима наприкінці грудня 2016 року.
А уже за місяць українка виграла свою першу особисту гонку в кар’єрі, ставши чемпіонкою Європи в спринті. І хоча рівень чемпіонату Європи не порівняти з Кубком чи чемпіонатом світу – цей результат став яскравим індикатором трансформації Юлії. Тоді ж Джима вперше в сезоні зуміла закрити всі мішені, що стало неабиякою несподіваною навіть для неї.
«Нуль» на Євро в спринті став своєрідною відправною точкою – з того моменту і до кінця сезону стрільба Юлі поступово стабілізувалася. У підсумку Джима вийшла на показник в 84% точних пострілів, що лише на 4% гірше, ніж в попередньому сезоні.
«Чесно кажучи, сама не знаю, як вдалося нарешті відстрілятися чисто. За весь сезон це перша гонка «на нуль», тому… мабуть зібралася. Для цього мені і був потрібен цей старт, аби ще раз перевірити свої сили і стрільбу», – розповідала Джима після дебютного золота в кар’єрі.
Той «нуль» на Євро в Польщі став своєрідною відправною точкою – з того моменту і до кінця сезону стрільба Юлі поступово стабілізувалася. У підсумку Джима вийшла на показник в 84% точних пострілів, що лише на 4% гірше, ніж в попередньому сезоні. Під кінець біатлонної зими українка навчилася стріляти зі своєю новою швидкістю, але на особистий подіум на етапах Кубка світу в сезоні 2016/17 все ж не потрапила (було срібло в естафеті на чемпіонаті світу, на секундочку) – Джима тричі була «в квітах», а її фініш на п’ятому місці в мас-старті в Обергофі став повторенням другого найкращого результату в кар’єрі на етапах Кубка світу.
Чому так сталося? На чемпіонаті світу Юлії не вдалося впоратися зі стрільбою, а уже після світової першості швидкісні результати почали падати, тож навіть за умови точної стрільби українці важко було боротися за попадання на подіум.
Ситуація кардинально змінилася уже взимку, на старті нового сезону. Одразу ж в першій особистій гонці сезону (індивідуалка в Естерсунді) Джима змогла закрити 20 з 20-ти мішеней, що дозволило їй фінішувати на третій сходинці. «Я рада, що змогла відпрацювати чисто, можливо, не так швидко, але «на нуль». За останні два роки це вперше я відстрілялася чисто в індивідуальній гонці», – ділилася емоціями Юля після виграшу бронзи.
Якщо рік тому Джима була лідером у команді тільки з Підгрушною, то тепер вона №1 найсильнішої збірної України. У Юлії найкраща швидкість в команді і хороші стрілкові показники, які дозволяють називати її однією з найсильніших біатлоністок планети прямо зараз.
Цей подіум, здобутий з перервою в чотири роки від попереднього, став для українки лише другим особистим в кар’єрі, але так довго тягнути з наступним потраплянням в призи біатлоністка явно не була націлена – Джима фінішувала третьою зразу в наступній гонці, взявши бронзу в спринті.
Сім особистих подіумів в кар’єрі Юлії Джими
Місце
Змагання (гонка)
Рік
1
Чемпіонат Європи (спринт)
2017
2
Кубок IBU (спринт)
2011
2
Кубок світу (переслідування)
2013
2
Чемпіонат Європи (спринт)
2013
2
Чемпіонат Європи (переслідування)
2017
3
Кубок світу (індивідуальна)
2017
3
Кубок світу (спринт)
2017
Зважаючи на хворобу Юлі, через яку вона до останнього залишалася під питанням для старту на першому етапі Кубка світу, такі результати стали несподіванкою для вболівальників та експертів. Так, Юлія Джима в попередньому сезоні привчила до своїх високих результатів, привчила сприймати її лідером команди, але два підряд подіуми – це було справді ефектно.
Якщо рік тому Джима була лідером у команді тільки з Підгрушною, то тепер вона №1 найсильнішої збірної України. У Юлії найкраща швидкість в команді і хороші стрілкові показники, які дозволяють називати її однією з найсильніших біатлоністок планети прямо зараз. Фініш на восьмому місці в загальному заліку попереднього сезону, та перебування на цій ж сходинці у цьогорічному Кубку світу є тільки підтвердження написаних вище слів.
Нехай їй рано боротися за медаль у кожній гонці, нехай жовтий біб лідера поки недосяжний для Джими, але чи міг хтось рік тому подумати, що українка досягне такого прогресу? Стабільні місця в топ-10, потрапляння в квіткові церемонії, особисті медалі – це усе здавалося таким ж далеким для Джими в 2016 році, як зараз – розмови про жовтий біб та медалі в кожній гонці.
Цей рік став моментом остаточної трансформації Юлії Джими. Пригадуєте казку про гидке каченя? Так ось, хоча Юля ніколи не була «біатлонним каченям», але їй завжди було далеко до статусу «біатлонного лебедя». У передолімпійський рік усе змінилося – Джима повірила в себе, розправила крила, зробила той необхідний крок і полетіла до зірок, аби стати однією з них.